Хронологічна таблиця життя та творчості Тараса Шевченка

Хронологічна таблиця життя та творчості Тараса Шевченка

Хронологічна таблиця життя та творчості Тараса Шевченка. Найважливіші події та факти з життя та творчості Кобзаря

9 березня 1814 року: В с. Моринцях Звенигородського повіту на Київщині в родині Григорія Івановича Шевченка, кріпака поміщика Енгельгардта, народився син Тарас.

Грудень 1815 року: Сім’я Григорія Івановича Шевченка переселилась із с. Моринці до с. Кирилівки, де й пройшли дитячі роки Шевченка.

21 березня 1816 року: Кріпацька родина Шевченків під час чергового урядового перепису населення записана до списків. Серед дітей Григорія Шевченка зазначено дворічного Тараса та його старшого брата Микиту.

Літо 1820 року: Малий Тарас ходив за село шукати «залізні стовпи», що «підпирають» небо, і там заблудився. Його підібрали чумаки і ввечері привезли в Кирилівку.

Осінь 1822 року: Батьки посилають Тараса вчитися в сільську школу до дяка-вчителя Павла Рубана (Совгиря).

10 лютого 1823 року: Сестра Тараса — Катерина — вийшла заміж у сусіднє село Зелену Діброву за кріпака Антона Красицького.

1 вересня 1823 року: Померла мати Тараса — Катерина Якимівна Шевченко.

19 жовтня 1823 року: Батько Тараса вдруге одружується з Оксаною Терещенко, у якої було троє своїх дітей.

Літо 1824 року: Малий Тарас чумакує разом із батьком. Про цю подію в своєму житті він згадує в повісті «Наймичка».

2 квітня 1825 року: Помер батько Тараса — Григорій Іванович Шевченко.

В цьому році Тарас Шевченко йде в Кирилівську школу в найми до вчителя-дяка Петра Богорського.

1827—1828 роки: Не витримавши жорстокого поводження дяка Богорського, Тарас утікає з школи в містечко Лисянку з наміром піти в науку до місцевого маляра.

З Лисянки Шевченко переходить до іншого дяка-маляра в село Тарасівку.

Після невдалих спроб влаштуватися в науку до малярів Тарас повертається в с. Кирилівку, пасе громадську череду. Пізніше він наймитує в попа Григорія Кошиця.

У 1828 році: Шевченко протягом двох тижнів живе у хлипнівського маляра-живописця.

Літо. У зв’язку з тим, що за віком Шевченко повинен був уже працювати на панщині, він звертається до управителя поміщицького маєтку у Вільшаній з проханням дозволити йому вчитися у хлипнівського маляра-живописця. Але управитель Дмитренко забирає Тараса у двірню поміщика Енгельгардта.

В поміщика Енгельгардта Тарас працює кухарчуком, а потім козачком. Крадькома він копіює лубочні картини, що потрапляли до його рук.

Весна 1829 року: Весна. Разом з обозом поміщика П. Енгельгардта Шевченко виїхав з Вільшани через Київ, Чернігів і Білорусію в Литву у м. Вільно.

У Вільно він вивчає польську мову, читає твори польських письменників.

18 грудня 1829 року: Заставши Тараса за малюванням, поміщик жорстоко покарав його.

19 грудня 1829 року: За наказом поміщика Шевченка побили різками на конюшні.

У 1830 році: Шевченко виконує олівцем малюнок «Погруддя жінки».

В цьому році в майстерні художника Яна Рустема Шевченко вчився малювати.

У Вільно він був свідком польського визвольного повстання проти російського самодержавства.

Лютий 1831 року: Поміщик П. Енгельгардт переїжджає в Петербург. Слідом за ним в обозі, разом з іншими дворовими, Тарас прибув до Петербурга.

У 1832 році: Поміщик законтрактував Шевченка цеховому майстру-живописцю В. Ширяєву.

1832—1834 роки: На вечорах у Ширяєва Тарас Шевченко разом із своїм товаришем Федотом Ткаченком слухає читання творів О. Пушкіна, В. Жуковського та інших письменників.

У цей час у Петербурзі він білими літніми ночами перемальовує статуї в Літньому саду.

16 жовтня 1835 року:.Комітет Товариства заохочення художників розглянув малюнки Шевченка і відмітив у протоколі, що вони заслуговують на увагу.

13 липня 1836 року: Шевченко відвідує святкове гуляння в Петергофі.

15 липня 1836 року: Познайомився з учнем Академії мистецтв Іваном Максимовичем Сошенком.

Липень — листопад 1836 року: Працює разом із Ширяєвим над розписом плафонів Великого театру в Петербурзі.

1836 рік: В цьому році за порадою І. Сошенка виконує з натури ряд акварельних портретів. Постійно позував йому Іван Нечипоренко — кріпак поміщика Енгельгардта. Сошенко познайомив Шевченка з Є. П. Гребінкою.

Початок 1837 року: Відбулося знайомство Шевченка з В. Григоровичем, К. Брюлловим, В. Жуковським, О. Венеціановим, І. Панаєвим та іншими діячами культури.

20 березня 1837 року: На квартирі К. Брюллова в присутності художників О. Венеціанова і А. Мокрицького, після читання творів Пушкіна, йшла мова про тяжку долю Шевченка. Художник А. Мокрицький просить К. Брюллова допомогти визволити Шевченка «от тяжелых, ненавистных цепей рабства».

14 квітня 1837 року: К. Брюллов розпочав роботу над портретом В. Жуковського, призначеного для викупу Шевченка з кріпацтва. Травень. Шевченко важко захворів і перебував у лікарні.

В цьому році виконує акварельні портрети Катерини Абази та малюнок «Смерть Сократа». Пише баладу «Причинна».

4 травня 1838 року: Заходами видатних діячів російської та української культури викуплено Шевченка на волю за 2500 крб., одержаних від лотереї, на якій було розіграно портрет В. Жуковського роботи К. Брюллова.

7 травня 1838 року: В майстерні К. Брюллова, в присутності М. Вієльгорського та А. Мокрицького, поет В. Жуковський вручив Шевченкові відпускну.

Травень 1838 року: Шевченко відвідує класи Академії мистецтв як вільний слухач. Навчається під керівництвом К. Брюллова, користується його багатою бібліотекою, деякий час живе у нього на квартирі. Вересень. У Шевченка поселився художник В. Штернберг, який повернувся з України і привіз із собою ряд картин, малюнків і етюдів.

1 лютого 1839 року: Товариство заохочення художників призначило Шевченкові утримання по 30 крб. на місяць.

15 травня 1839 року: Ухвалою Ради Академії мистецтв Шевченка нагороджено срібною медаллю за малюнок з натури.

Липень 1839 року: Шевченко випроводжав свого друга Сошенка, який виїздив з Петербурга на постійну роботу до Ніжинського повітового училища.

Літо 1839 року: Шевченко відвідує літературно-музичні вечори у М. Глинки, де бували В. Бєлінський, І. Крилов, К. Брюллов та ін. В цьому році намалював портрети С. Гулака-Артемовського, В. Жуковського, І. Крилова, А. Лагоди та ін.

Квітень 1840 року: Вийшла з друку перша збірка творів Т. Шевченка під назвою «Кобзар», де були вміщені твори: «Думи мої, думи мої», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч».

9 травня 1840 року: Відбувся літературний вечір на квартирі у письменника О. Струговщикова, на якому були присутні: К. Брюллов, М. Глинка, В. Бєлінський, М. Маркевич, Т. Шевченко, Ф. Толстой, І. Панаєв, Ф. Одоєвський та інші діячі культури.

21 травня 1840 року: На вечорі в історика М. Маркевича були: Т. Шевченко, Ф. Толстой, М. Глинка, О. Нікітенко, О. Струговщиков та ін. Травень — червень. Ряд журналів та газет вмістили рецензії на «Кобзар» Шевченка.

Липень 1840 року:. З нагоди від’їзду В. Штернберга до Італії Шевченко подарував йому свій «Кобзар», записавши на цьому примірнику вірш «На незабудь Штернбергові».

9 жовтня 1840 року: Рада Академії мистецтв нагородила Т. Шевченка срібною медаллю за картину «Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці».

8 жовтня 1841 року: Рада Академії мистецтв нагородила Шевченка третьою срібною медаллю за акварель «Циганка-ворожка».

Листопад 1841 року Вийшов з друку альманах «Ластівка», де були вміщені поезії Шевченка «Думка» («Вітре буйний, вітре буйний»), «Причинна», «На вічну пам’ять Котляревському», «Думка» («Тече вода в синє море») та перша глава поеми «Гайдамаки».

Грудень 1841 року: Вийшла з друку окремою книжкою поема «Гайдамаки».

В цьому році поет зустрівся з лікарем А. Козачковським, з яким тісно здружився.

Для збірника «Наши, списанные с натуры русскими» намалював ілюстрацію «Знахар», для збірника «Сто русских литераторов» — ілюстрацію «Католицький чернець».

Березень 1842 року: Посилає на Україну Г. Квітці-Основ’яненку, В. Забілі, М. Маркевичу та Г. Тарновському примірники поеми «Гайдамаки».

Червень 1842 року: Шевченко написав листа В. Штернбергу в Рим, у якому повідомляє про своє бажання поїхати до Італії.

Вересень 1842 року: Журнал «Маяк» вмістив уривок з драми Шевченка «Никита Гайдай».

Жовтень 1842 року: Шевченко пароплавом виїжджає в подорож по Балтійському морю. Захворів у Ревелі (Таллін).

28 листопада 1842 року: Повернувся до Петербурга з невдалої подорожі. В цьому році виконав 32 ілюстрації до книги М. Полевого «История князя Италийского, графа Суворова Рымникского, генералиссимуса российских войск», ілюстрацію до повісті М. В. Гоголя «Тарас Бульба» та ін.

Початок 1843 року: У Харкові вийшов з друку альманах «Молодик», де були вміщені поезії Шевченка: «Думка» («Тяжко, важко в світі жити»), «Н. Маркевичу», «Утоплена».

Травень 1843 року: Разом з українським письменником Є. Гребінкою поет виїхав на Україну.

Шевченко приїжджає у Качанівку, подорожує по селах і містах України, знайомиться з життям трудового народу, виконує ряд етюдів та начерків.

Червень 1843 року: Приїжджає до Києва. Тут знайомиться із студентами, інтелігенцією; вивчає історичні й культурні пам’ятки, малює стародавню архітектурну пам’ятку Київської Русі Видубецький монастир, замальовує краєвиди та околиці міста. 13 червня. Відвідує Межигір’я, де записує народні пісні, перекази, виконує етюди та ескізи до «Судної ради» і малюнок «Межигірський монастир».

Липень 1843 року: З учасником руху декабристів О. Капністом, сином відомого російського письменника, прибув до Яготина в маєток Рєпніних.

10 серпня 1943 року: Шевченко разом з Є. Гребінкою прибули в с. Мойсівку на бал до поміщиці Т. Волховської. Тут він познайомився з поетом О. Афанасьєвим-Чужбинським.

Липень — серпень 1843 року: Шевченко подорожує на південь України. Відвідує Катеринослав, с. Покровське, оглядає о. Хортицю.

Вересень 1843 року: Перебував у П. Лукашевича в Березані.

Жовтень 1843 року: Шевченко гостює в с. Кирилівці у своїх родичів. Відвідав у Городищі матір українського композитора і співака С. Гулака-Артемовського. Побував у Чигирині, Суботові.

Жовтень 1843 року: В с. Ісківці відвідує етнографа О. Афанасьєва-Чужбинського, разом з ним читає в оригіналі твори польського поета Адама Міцкевича.

Листопад 1843 року: Шевченко на довгий час оселяється в Яготині у флігелі маєтку князя М. Рєпніна. З Яготина деколи виїжджає у навколишні села й міста до своїй знайомих.

22 листопада 1843 року: Шевченко присвячує Варварі Рєпніній поему «Тризна», написану російською мовою.

22 січня 1844 року: Поет виїжджає з Яготина.

24-26 січня 1844 року: Гостює у Т. Волховської в с. Мойсівці.

27 січня 1844 року: Приїхав у с. Линовицю до Якова де Бальмена, який пізніше разом з М. Башиловим ілюстрував рукописний «Кобзар» Т. Шевченка, переписаний латинською азбукою.

Січень 1844 року. В Петербурзі була надрукована поема Т. Шевченка «Гамалія».

Лютий 1844 року: Поет приїжджає до Києва.

Лютий 1844 року: В Києві на контрактах знайомиться з студентом Київського університету Василем Білозерським.

Лютий 1844 року: Шевченко після подорожі по Україні їде в Петербург. Зупиняється по дорозі в Москві, де зустрічається з своїм другом, видатним артистом Михайлом Щепкіним, знайомиться з істориком Осипом Бодянським.

Березень 1844 року: Повертається до Петербурга, де продовжує навчання в Академії мистецтв.

Квітень 1844 року: У журналі «Маяк» надрукована поема Т. Шевченка «Бесталанный» («Тризна»). В цьому ж місяці вона вийшла окремим виданням.

Травень 1844 року: Виходить у світ «Чигиринський кобзар» і «Гайдамаки».

11 листопада 1844 року: Товариство заохочення художників ухвалило надати грошову допомогу Шевченкові на видання «Живописной Украины».

Листопад 1844 року: Студенти Медико-хірургічної академії готують до постановки п’єсу Шевченка «Назар Стодоля».

Грудень 1844 року: Вийшов альбом офортів Шевченка «Живописная Украина», куди ввійшли: «У Києві», «Видубецький монастир у Києві», «Судня рада», «Старости», «Казка», «Дари в Чигрині 1649 року».

Січень 1845 року: Шевченко в Петербурзі зустрічається з учасниками політичного гуртка петрашевців.

3 квітня 1845 року: Шевченко подав заяву до Ради Академії мистецтв з проханням видати йому атестат на звання художника. Одночасно він просить Академію видати йому документ на право виїзду на Україну, де він збирався постійно жити й працювати.

Рада Академії мистецтв ухвалила надати Шевченкові звання некласного художника.

6 квітня 1845 року: Академія мистецтв видала Шевченкові документ на право поїздки на Україну.

Квітень 1845 року: Поет виїхав на Україну через Москву. Тут зустрічається з М. Щепкіним, оглядає архітектурні пам’ятки міста. Початок квітня. Живе в с. Мар’їнському в садибі О. Лук’яновича. Знайомиться з життям селян, малює.

Квітень-Липень 1845 року: Шевченко подорожує по містах і селах України, вивчає життя народу, змальовує архітектурні пам’ятки та різні краєвиди. Буває в Києві.

4 серпня 1845 року: Виїжджає разом з поміщиком Родзянком до с. Веселий Поділ Полтавської губернії. Тут познайомився з чеським композитором А. Єдлічкою.

8-10 серпня 1845 року: Перебуває в Ромнах на Іллінському ярмарку. Був присутній на спектаклях, в яких брав участь видатний український актор Карпо Соленик.

Серпень 1845 року: У Києві Шевченко подає заяву до «Временной комиссии для разбора древних актов» (Археографічної комісії) про зарахування його співробітником комісії. 19 серпня. Прибув у Переяслав до свого приятеля лікаря Андрія Козачковського. Разом з ним відвідує с. Андруші, Монастирище, де змальовує краєвиди та історичні пам’ятки.

Вересень 1845 року: Шевченко приїхав у с. Потоки (Київщина) до Тарновських, де пробув близько двох тижнів і виконав ряд малюнків, серед яких автопортрет, подарований ним Надії Тарновській. Вересень. Відвідує Чигирин, Суботів та інші місця, пов’язані з визвольною боротьбою українського народу проти польської шляхти.

Звідси їде на батьківщину — в с. Кирилівку. Гостює у братів, сестри Ярини, зустрічається з земляками.

Відвідав с. Зелену Діброву, гостює у сестри Катерини.

Листопад 1845 року: Хворий Шевченко приїжджає до А. Козачковського у Переяслав.

Грудень 1845 року: Шевченко перебуває в с. В’юнищах.

22 грудня 1845 року: Шевченка офіційно зараховано співробітником Київської археографічної комісії.

Січень 1845 року: Шевченко знову захворів і повернувся до Переяслава.

6 січня 1846 року: Хворий поет у Переяславі написав свій знаменитий «Заповіт», у якому пристрасно закликає народ до збройного повстання.

24 січня 1846 року: Шевченко перебуває в с. Мойсівці разом з поетом В. Забілою та істориком М. Маркевичем. На балу в Т. Волховської було розіграно портрет О. Шостки, виконаний Т. Шевченком.

Лютий 1846 року: Шевченко відвідав знайомих у Березовій Рудці та Лемешівці.

Лютий 1846 року: Поет заїжджає в с. Ісківці до О. Афанасьєва-Чужбинського.

За наміченим планом Шевченко і О. Афанасьєв-Чужбинський їдуть до Чернігова через Лубни, Прилуки, Ніжин. Лютий. В Ніжині поет зустрічався з художником І. Сошенком, студентами Ніжинського ліцею та майбутнім перекладачем його творів російською мовою М. Гербелем.

8 Березня 1846 року: Шевченко приїхав до Чернігова, де його тепло зустрічали читачі. В Чернігові замальовує архітектурні та історичні пам’ятки, записує фольклорні перекази. З Чернігова Шевченко на деякий час виїжджав у Седнів до Лизогубів.

Квітень 1846 року:. Поет живе у Седневі.

Травень 1846 року: Шевченко повернувся до Києва і поселився на Хрещатику в готелі.

Травень 1846 року: У Києві поет знайомиться з істориком М. Костомаровим, одним з організаторів Кирило-Мефодіївського товариства. З готелю він переселився на Козине болото в будинок Житницьких, де жив разом з О. Афанасьєвим-Чужбинським і художником М. Сажиним.

Травень-Червень 1846 року: Під час перебування в Києві замальовує історичні і архітектурні пам’ятки, мальовничі краєвиди.

Липень 1846 року: В складі експедиції під керівництвом професора Київського університету М. Іванишева виїжджає на розкопки могили Переп’ят в околицях Фастова. Під час розкопок могили записує народні пісні про Бондаренка, Палія та інших ватажків селянських повстань, замальовує археологічні знахідки, типи селян, краєвиди.

Протягом перебування на розкопках часто буває в Києві.

3 жовтня 1846 року:  Одержує розпорядження Археографічної комісії про виїзд до Кам’янець-Подільської і Волинської губерній з метою замалювати стародавні архітектурні пам’ятки та зробити фольклорні й етнографічні записи.

Жовтень 1846 року: Шевченко виїжджає на Поділля й Волинь.

15 жовтня 1846 року:. Під час подорожі зупиняється в Кам’янці-Подільському. Учитель гімназії П. Чуйкевич записує до альбому Т. Шевченка народну пісню про Кармалюка.

Жовтень-Листопад 1846 року: Відвідує Почаїв, Кременець, Дубно, Острог, Корець, Берестечко, Новоград-Волинський та інші місця Волині.

Листопад 1846 року: Повертаючись з Волині, зупиняється в Житомирі.

9 грудня 1846 року: Подає заяву попечителю Київського учбового округу з проханням призначити його викладачем малювання Київського університету.

Грудень 1846 року:. Шевченко відвідує в Києві засідання Кирило-Мефодіївського товариства. Читає членам товариства «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим…» та інші твори.

21 січня 1847 року: Шевченко виїжджає з Києва на Чернігівщину.

Лютий 1847 року: Перебуває в місті Борзні, на хуторі Кукуріківщина, де виконує портрети Білозерських і Віктора Забіли.

5 березня 1847 року: Міністр народної освіти С. Уваров повідомив листом попечителя Київського учбового округу про затвердження Шевченка на посаду вчителя малювання в Київському університеті.

Березень 1847 року: Шевченко приїхав у Седнів до Лизогубів. Тут він готує свої поезії до друку і пише до них передмову, в якій закликає українських письменників широко висвітлювати життя народу.

3 квітня 1847 року: Київському генерал-губернатору надіслано розпорядження III відділу про арешт Шевченка, Костомарова, Марковича та інших учасників Кирило-Мефодіївського товариства.

17 квітня 1847 року: При в’їзді до Києва Шевченка заарештовано. Під час арешту у нього було виявлено рукописну збірку поезій «Три літа», альбом з малюнками, листи від знайомих.

18 квітня 1847 року: В супроводі поліцейського офіцера та рядового жандарма поета, разом із знайденими у нього творами та листами, відправлено в Петербург до III відділу.

29 квітня 1847 року: Шевченка доставили в Петербург.

3 травня 1847 року: Почався допит Шевченка за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві.

Травень 1847 року: В казематі III відділу Шевченко написав цикл ліричних поезій.

11 червня 1847 року: Шевченкові оголошено царський вирок про заслання його в Окремий Оренбурзький корпус рядовим солдатом «під суворий нагляд з забороною писати й малювати».

12 червня 1847 року: Військове міністерство відправило поета в Оренбург.

21 червня 1847 року: Шевченка доставлено до Оренбурга в розпорядження штабу військового корпусу.

21-26 червня 1847 року: В Оренбурзі зустрічається з Ф. Лазаревським, С. Левицьким, О. Чернишовим. Друзі щиро співчувають тяжкій долі засланого поета.

Липень 1847 року: З Оренбурга Шевченка відправлено до Орської кріпості у 3-ю роту 5-го батальйону.

Листопад-Грудень 1847 року: Шевченко хворіє на ревматизм і цингу.

Незважаючи на суворий нагляд, Шевченко намалював автопортрет, продовжує писати поетичні твори, які вміщав у невеликі захалявні книжечки.

8-12 березня 1848 року: Пише лист В. Рєпніній, розповідає про своє солдатське життя, про те, що з часу прибуття до Орської кріпості почав писати щоденник, але 27 лютого спалив його.

17 травня 1848 року: Шевченка зараховано до складу експедиції О. Бутакова і видано розпорядження про переведення його в 2-гу роту 4-го батальйону, що містився в Раїмі. Експедиція мала завдання вивчити і науково описати Аральське море.

23 травня 1848 року: Поет разом з експедицією О. Бутакова вирушив у похід до Раїма.

2 червня 1848 року: Експедиція зупинилась у форті Карабутак, де Шевченко намалював укріплення.

Липень 1848 року: Учасники Аральської експедиції перебувають в укріпленні Раїм. Тут Шевченко виконав ряд пейзажних малюнків.

6 серпня 1848 року: Експедиція Бутакова на шхунах «Константин» і «Николай» вирушила у плавання по р. Сирдар’ї в Аральське море. Шевченко знаходився на шхуні «Константин».

7 жовтня 1848 року: Зібравши багатий матеріал про Аральське море, експедиція зупинилася зимувати на острові Косарал, у гирлі ріки Сирдар’ї.

Січень 1849 року: На Косаралі Шевченко продовжує працювати над літературними творами.

Лютий-Липень 1849 року: Шевченко перебуває в укріпленні Раїм, де виконує ряд малюнків.

Квітень 1849 року: Повернувся на Косарал. Разом з учасниками експедиції готувався до плавання по Аральському морю.

18 травня 1849 року: Експедиція О. Бутакова вирушила в друге плавання.

3 жовтня 1849 року: Після закінчення плавання експедиція зупинилась на Косаралі.

Жовтень 1849 року: О. Бутаков разом з Т. Шевченком, X. Вернером та іншими учасниками експедиції виїжджає до Раїма.

22 жовтня 1849 року: Експедиція виїхала до Оренбурга.

13 листопада 1849 року: Після важкого переходу через пустельні степи поет прибув до Оренбурга.

17 листопада 1849 року: Начальник експедиції О. Бутаков подав рапорт до штабу Окремого Оренбурзького корпусу, в якому просить надіслати на допомогу Шевченкові Броніслава Залеського для закінчення роботи над матеріалами Аральської експедиції.

26 листопада 1849 року: Шевченко в листі до В. Рєпніної розповідає про плавання по Аральському морю і посилає їй свій автопортрет. 29 листопада. Намалював автопортрет і подарував його Ф. Лазаревському.

Листопад-Грудень 1849 року: В Оренбурзі знайомиться з польськими засланцями, дружить з ними.

Січень 1850 року: Після від’їзду О. Бутакова в Петербург Т. Шевченко переходить на квартиру до полковника К. Герна.

5 травня 1850 року: За порушення царського наказу про заборону писати й малювати Шевченка було заарештовано. Під час обшуку в нього відібрали листи від друзів, книги, малюнки та інші речі.

24 травня 1850 року: Під конвоєм Шевченка відправлено до Орської кріпості.

21 серпня 1850 року: Військове міністерство видало розпорядження про переведення Шевченка з 5-го батальйону в найбільш віддалений батальйон під найсуворіший нагляд.

17 вересня 1850 року: Командир Окремого Оренбурзького корпусу видав наказ про переведення Шевченка до 1-го батальйону в Новопетровське укріплення на півострів Мангишлак.

25 жовтня 1850 року:Поета доставлено в Гур’єв, а звідти на поштовому човні в супроводі унтер-офіцера відправлено до Новопетровського укріплення.

29 жовтня 1850 року: Шевченко прибув у Новопетровське укріплення.

Травень 1851 року: До Новопетровського укріплення прибула експедиція по розшуках кам’яного вугілля в горах Каратау, очолювана гірничим інженером О. Антиповим. Серед членів експедиції були друзі Шевченка, польські політичні засланці: Броніслав Залеський, Людвіг Турно.

9 червня 1851 року: Експедиція вирушила в гори Каратау. На прохання друзів Шевченко був зарахований до складу експедиції. Під час експедиції створив біля ста малюнків.

Вересень 1851 року: Учасники експедиції повертаються до Новопетровського укріплення.

Грудень 1851 року: В казармах Новопетровського укріплення аматорський гурток поставив п’єсу О. Островського «Свои люди — сочтемся». Шевченко виконував роль Рисположенського.

Травень 1852 року: З Уральська до Новопетровського укріплення приїхав офіцер Уральського козачого полку М. Савичев. Він привіз поету листи від знайомих. У Новопетровському укріпленні М. Савичев пробув майже місяць, часто зустрічався з поетом. В цей час Шевченко виконав його портрет.

Червень 1852 року: Від С. Гулака-Артемовського поет одержав грошову допомогу.

В цьому році намалював ряд краєвидів околиць укріплення.

Почав писати прозові твори російською мовою.

Квітень 1853 року: На місце колишнього коменданта Новопетровського укріплення А. Маевського приїхав майор І. Усков. З його родиною Шевченко був у дружніх стосунках. Новий комендант співчував засланцю і полегшив його умови.

Червень 1853 року:. Шевченко почав займатися скульптурою, про що й повідомляє своїх друзів. За проектом Шевченка виготовлено і встановлено пам’ятник на могилі померлого сина Ускових — Дмитра, малював портрети.

Вересень-Жовтень 1853 року: У Новопетровському укріпленні перебувала наукова експедиція під керівництвом відомого ученого, академіка К. Бера. Шевченко познайомився з К. Бером, М. Данилевським та іншими учасниками експедиції.

Осень 1853 року: Допомагає коменданту укріплення І. Ускову насаджувати сад.

26 квітня 1854 року: Просить А. Козачковського надіслати йому пам’ятку Київської Русі «Слово о полку Ігоревім», маючи намір перекласти її українською мовою.

Вересень-Жовтень 1854 року: Вдруге перебуває на Мангишлаку експедиція, очолювана К. Бером. Шевченко знаходиться в близьких стосунках з учасниками експедиції.

Жовтень 1854 року: Від Зигмунта Сераковського одержує олівці для малювання.

18 квітня 1855 року: Пише лист О. Плещеєву і ділиться з ним думками про свої повісті російською мовою.

Одержав листи від польських засланців з Оренбурга — Зигмунта Сераковського і Яна Станевича.

24 квітня 1855 року: Розпочав листування з художником, віце-президентом Академії мистецтв Ф. Толстим. Просить його клопотати перед урядом про звільнення із заслання.

28 квітня 1856 року: Одержав від дружини Ф. Толстого,Анастасії Іванівни, листа з повідомленням, що порушено клопотання про його звільнення з заслання.

1 червня 1856 року: В листі до М. Осипова розповідає про посаджену ним вербу в саду укріплення.

Цього ж дня в листі висловлює подяку Бр. Залеському за надіслану йому книгу М. Гоголя «Мертвые души». Доручає йому передати в журнал «Отечественные записки» рукопис повісті «Варнак».

Черень 1856 року: Від С. Гулака-Артемовського одержав листа і гроші. Листопад. Почав працювати над серією сатиричних малюнків «Притча про блудного сина».

13 січня 1857 року: Від А. Толстої Шевченко одержав листа, в якому вона повідомляє, що друзі вже домоглися від уряду звільнення його із заслання.

24 червня 1857 року: Шевченко розпочав писати свій щоденник, куди заносив найважливіші епізоди свого життя, висловлювання про політичні події, мистецтво і літературу.

Липень 1857 року: Шевченко читає тритомну працю польського філософа К. Лібельта «Естетика». Свої думки і враження від прочитаних книг він записував до щоденника.

Липень 1857 року: В Новопетровське укріплення надійшло розпорядження про звільнення Шевченка з солдатчини.

6 липня 1857 року: За розпорядженням штабу 1-го батальйону командир роти капітан Є. Косарєв оголосив свій наказ про звільнення Шевченка від військової служби.

13 серпня 1857 року: Комендант укріплення видав Шевченкові посвідчення на право проїзду до Петербурга.

14 серпня 1857 року: На рибальському човні о 9 годині вечора поет виїхав з Новопетровського укріплення.

17 серпня 1857 року:О 5 годині вечора прибув до Астрахані. Звідси він написав листа своїм друзям і поділився з ними радістю з приводу одержаної свободи.

18-22 серпня 1857 року: Оглядає місто Астрахань, ознайомлюється з архітектурними і культурними пам’ятками, відвідує міську бібліотеку. Зустрічається з своїми давніми друзями і знайомими, які записують свої враження від зустрічей з поетом у його щоденник.

3 вересня 1857 року: На пароплаві «Князь Пожарский» вирушає до Нижнього Новгорода.

12 вересня 1857 року: Під час стоянки пароплава в м. Саратові Шевченко відвідує матір М. Костомарова — Тетяну Петрівну.

Вересень 1857 року: На пароплаві Шевченко бере участь у читанні літературних творів, знайомиться з політичними подіями, переписує до щоденника прочитані вірші, малює береги Волги та портрети знайомих.

25 вересня 1857 року: Пароплав зупинився в Казані. Шевченко знайомиться з містом і малює його краєвиди.

2 жовтня 1857 року: Шевченко прибув до Нижнього Новгорода. Тут він дізнався про заборону йому в’їжджати до Москви та Петербурга. Поет тимчасово зупиняється на квартирі в архітектора П. Овсянникова. Над Шевченком встановлюється таємний поліцейський нагляд.

Жовтень-Листопад 1857 року: З інтересом знайомиться з містом, оглядає будови кремля, малює архітектурні споруди та портрети знайомих, читає художню та історичну літературу.

23 жовтня 1857 року: Прочитав брошуру О. Герцена «Крещеная собственность».

25 жовтня 1857 року: Почав відвідувати театр. Знайомиться з артистами, зокрема з К. Піуновою, з якою пізніше мав намір одружитися.

28 жовтня 1857 року: На квартирі М. Якобі познайомився з декабристом І. Анненковим.

15 листопада 1857 року: Читав журнал О. Герцена «Полярная Звезда» за 1856 рік. У щоденник записав думки про декабристів.

29 листопада 1857 року: Відвідує відомого російського письменника і мовознавця В. Даля і поновлює з ним зв’язки.

22 грудня 1857 року:  Скопіював до свого щоденника портрет О. Герцена;

5 січня 1858 року: До Шевченка в Нижній Новгород приїхав М. Щепкін. Він гостював у поета 6 днів і виступав на сцені міського театру в п’єсах М. Гоголя, О. Островського, І. Котляревського. На спогад про цю зустріч поет подарував великому артисту свій автопортрет.

10 січня 1858 року: Шевченко проводжав свого великого друга М. Щепкіна в Москву.

20 січня 1858 року: Шевченко перейшов на квартиру до К. Шрейдерса, де й прожив до виїзду з Нижнього Новгорода.

2 лютого 1858 року: Був у театрі на бенефісі К. Піунової.

3 лютого 1858 року: До Шевченка заїхав Я. Лазаревський, який розповів про селянські заворушення на Україні.

12 лютого 1858 року: В «Нижегородских губернских ведомостях» була надрукована рецензія Шевченка на бенефіс К. Піунової. 6 лютого. З великим інтересом вперше прочитав газету «Колокол», яку видавав О. Герцен у Лондоні.

5 березня 1858 року: Розпочав переписувати поезії з «Малої» до «Більшої книжки».

13 березня 1858 року:На ім’я нижегородського губернатора прийшло повідомлення про дозвіл Шевченкові жити в Петербурзі.

20 березня 1858 року: Шевченко виїхав з Нижнього Новгорода в Москву.

21 березня 1858 року: У Володимирі зустрівся з О. Бутаковим, який повертався в Оренбург для дальшого дослідження Аральського моря.

22 березня 1858 року: Поет прибув до Москви, переночував у готелі, а на другий день перейшов на квартиру М. Щепкіна.

23 березня – 4 квітня 1858 року: У Москві Шевченко оглядає Кремль, архітектурні пам’ятки, знайомиться з літераторами і вченими, відвідує О. Бодянського, С. Аксакова, М. Максимовича, В. Рєпніну та інших своїх знайомих.

6 квітня 1858 року: На честь повернення Шевченка із заслання М. Максимович влаштував урочистий обід.

На квартирі в О. Кошелева познайомився з декабристом С. Волконським.

7 квітня 1858 року: Поїздом Шевченко виїхав у Петербург.

8 квітня 1858 року: Ввечері приїхав до столиці, де його щиро зустріли і тепло вітали друзі й знайомі. В Петербурзі він живе на квартирі у М. Лазаревського.

9 квітня 1858 року: Відвідав родину Толстих. На квартирі у В. Білозерського зустрівся з колишніми польськими засланцями Сераковським, Станевичем і Желіговським (Совою).

24 квітня 1858 року: Родина Толстих влаштувала обід на честь Шевченка. З вітальними словами виступили: Ф. Толстой, М. Старов, І. Щербина, А. Толстая.

29 квітня 1858 року: Познайомився з братами Жемчужниковими. Ввечері слухав оперу М. Глинки «Іван Сусанін».

30 квітня 1858 року: У співачки І. Грінберг слухав композитора О. Даргомижського.

3 травням 1858 року: В театрі слухав оперу «Вільгельм Телль», в якій брав участь С. Гулак-Артемовський. Після закінчення опери розмовляв з літераторами.

8 травня 1858 року: Познайомився з поетом, революційним демократом В. Курочкіним та його братом М. Курочкіним.

12 травня 1858 року: В Літньому саду з С. Гулаком-Артемовським оглядав пам’ятник І. Крилову.

15 травня 1858 року: В Ермітажі познайомився з відомим гравером Ф. Іорданом.

17 травня 1858 року: Оглядаючи Ермітаж, зустрів там товариша по Академії мистецтв Г. Михайлова і від нього довідався про останні дні життя К. Брюллова в Римі.

25 травня 1858 року: Польський поет Желіговський власноручно записав у щоденник Шевченка вірш «До брата Тараса Шевченка».

30 травня 1858 року: На квартирі Ф. Толстого слухав М. Щепкіна, який прочитав уривок з твору О. Пушкіна «Скупой рыцарь». Тут же Шевченко прочитав свою поему «Неофіти».

Червень 1858 року: Шевченко одержав окрему кімнату в Академії мистецтв, куди переїхав жити від М. Лазаревського.

Липень-Жовтень 1858 року: Шевченко продовжує опрацьовувати свою невольничу поезію. Відвідує Ермітаж, багато працює над офортами.

Жовтень 1858 року: В журналі «Современник» в перекладі О. Плещеєва друкується вірш Шевченка «Минають дні, минають ночі».

Листопад-Грудень 1858 року: Відвідує вистави за участю негритянського артиста Айри Олдріджа. На квартирі Ф. Толстого зустрічається з ним.

4 січня 1859 року: Шевченко просить попечителя Петербурзького учбового округу дозволити друкувати його поезії.

6 січня 1859 року: Малює портрет Айри Олдріджа.

9 січня 1859 року: Шевченко, Айра Олдрідж, дочка Ф. Толстого Катерина відвідують Ермітаж.

В 1859 році: Тарас Шевченко познайомився і зустрічався з поетом Я. Полонським, зоологом М. Сєверцовим, художником М. Микешиним та іншими діячами культури.

5 лютого 1859 року: Шевченко познайомився з українською письменницею Марко Вовчок. На згадку про цю зустріч написав поезію «Марку Вовчку».

Лютий 1859 року:. Поет познайомився з російським письменником І. Тургенєвим.

22 березня 1859 року: На урочистому обіді на честь артиста О. Мартинова були присутні: Т. Шевченко, Ф. Толстой, М. Некрасов, М. Салтиков-Щедрін, М. Чернишевський, М. Добролюбов, І. Гончаров, О. Островський, І. Тургенєв, О. Плещеєв, В. Курочкін, М. Гербель, І. Панаєв, О. Нікітенко, М. Язиков та інші діячі прогресивної культури.

Квітень 1859 року: Надруковано в перекладі російською мовою в журналах «Народное чтение» і «Русская беседа» поезії Шевченка: «Садок вишневий коло хати», «Хустина», «Сон» («На панщині пшеницю жала»).

28 квітня 1859 року: Подає заяву до Ради Академії мистецтв про надання йому звання академіка. На художній виставці в Академії експонуються офорти Шевченка «Притча про робітників на винограднику», «Старець на кладовищі», «Приятелі».

12 травня 1859 року: Дарує письменниці Марку Вовчку рукопис своєї поеми «Неофіти».

7 червня 1859 року: Шевченко виїхав на Україну.

Червень 1859 року: По дорозі зупиняється в Москві і зустрічається з друзями.

12 червня 1859 року: Ф. Лазаревський повідомляє матір, що до нього в Орел по дорозі на Україну заїжджав Шевченко з Д. Хрущовим.

24 червня 1859 року: Приїхав у Переяслав до свого давнього друга А. Козачковського. Разом з Козачковським їздив на рибну ловлю в с. Козинці.

25 червня – 3 липня 1859 року: Гостює в М. Максимовича у с. Прохорівці. Тут зустрічається з селянами.

Липень 1859 року:Через Пекарі, Канів, Корсунь виїжджає в с. Кирилівку, де гостює у своїх родичів.

13-26 липня 1859 року:1 —14 липня. Поет живе в Корсуні у Варфоломія Шевченка. З Корсуня він виїжджав до Городища, Млієва, Межиріч та інших сіл.

У Городищі Шевченко оглядає цукровий завод, зустрічається з робітниками.

27 липня 1859 року: Біля с. Прохорівки Шевченка заарештовано, відправлено в Мошни, а звідти в Черкаси.

30 липня – 2 серпня 1859 року: Знаходиться під арештом у Черкасах.

4 серпня – 7 серпня 1859 року: Заарештований Шевченко перебуває в Мошнах.

8 серпня 1859 року: Поета відправлено до Києва.

11 серпня 1859 року: Шевченка доставлено в Київ у розпорядження генерал-губернатора І. Васильчикова.

У Києві Шевченко мешкає на квартирі у свого знайомого Ю. Ботвиновського, який узяв його на поруки.

Серпень 1859 року: Після закінчення слідства поету дозволено виїхати в Петербург. Тоді ж він перейшов на квартиру до свого товариша по Академії мистецтв І. Гудовського.

Під час перебування Шевченка в Києві він зустрічається з І. Сошенком, М. Чалим, І. Красковським, Ф. Лободою та іншими знайомими.

26 серпня 1859 року: Шевченко виїхав з Києва в Переяслав, де пробув кілька днів.

1 вересня 1859 року:  По дорозі в Петербург зупиняється в Прилуках.

2 вересня 1859 року: Заїжджає в Качанівку до В. Тарновського.

4-6 вересня 1859 року: Перебуває в с. Гирявці у родині Лазаревських. Початок вересня. Шевченко зупиняється в Москві, зустрічається з М. Щепкіним і розповідає йому про враження від поїздки на Україну.

19 вересня 1859 року: Шевченко повернувся в Петербург.

Вересень 1859 року: На літературних вівторках у М. Костомарова Т. Шевченко зустрічається з М. Чернишевським, 3. Сераковським, Д. Мордовцем. Шевченко відвідує М. Чернишевського.

5 листопада 1859 року: М. Чернишевський сповіщає Є. Ковалевському, що Шевченко дає згоду бути членом Товариства для допомоги літераторам і вченим.

7 грудня 1859 року: Поет в листі просить Варфоломія Шевченка закупити матеріал для хати та швидше відшукати ділянку землі під садибу.

В цьому році у Лейпцігу вийшла позацензурна збірка поезій «Новые стихотворения Пушкина и Шевченки».

Січень 1860 року: Вийшов з друку «Кобзар» Тараса Шевченка.

1 березня 1860 року: Варфоломію Шевченку посилає план хати, яку хотів збудувати біля Дніпра.

Березень 1860 року: В журналі «Народное чтение» надруковано автобіографію Шевченка.

Березень 1860 року: В альманасі «Хата» були надруковані поезії Шевченка: «Чого ти ходиш на могилу?», «Рано-вранці новобранці», «Не додому вночі йдучи», «Нащо мені женитися?», «Немає гірше, як в неволі», «Не молилася за мене», «Княжна» (уривок), «Хустина», «Доля», «Ой по горі роман цвіте».

25 квітня 1860 року:  Через М. Макарова передає за кордон О. Герцену «Кобзар».

Травень 1860 року:  На квартирі в М. Костомарова Шевченко познайомився з грузинським поетом Акакієм Церетелі.

Липень-Серпень 1860 року:  Поет відвідує дачну місцевість Стрельну, де зустрічається з Ликерою Полусмаковою, колишньою кріпачкою поміщика Макарова, з якою хотів одружитися.

27 серпня 1860 року:  Надсилає М. Чалому в Київ 50 примірників «Кобзаря» для продажу, з тим, щоб одержані гроші було передано на користь недільних шкіл.

14 вересня 1860 року:  Винесена постанова Ради Академії мистецтв про надання Шевченкові звання академіка.

16 вересня 1860 року:  На урочистих зборах Академії мистецтв Шевченко проголошений академіком.

Вересень 1860 року:  На художній виставці в Академії експонуються олійний автопортрет Шевченка і його офорти.

23 листопада 1860 року:  Шевченко виступає з читанням своїх творів на літературному вечорі в Пасажі.

Грудень 1860 року:  Поет хворіє і звертається за допомогою до лікарів.

В цьому році в перекладі російською мовою під редакцією М. Гербеля вийшов «Кобзар» Шевченка.

У періодичній пресі друкувались рецензії на «Кобзар» 1860 року. Російська критика дає високу оцінку творам українського народного співця.

Польський поет Л. Совінський перекладає поему Шевченка «Гайдамаки».

Січень 1861 року: Надруковано «Букварь южнорусский» Т. Шевченка.

16 січня 1861 року:  Посилає примірники свого букваря М. Чалому в Київ і Ф. Ткаченку в Полтаву для розповсюдження. Виручені гроші просить передати на користь недільних шкіл.

Січень 1861 року: За участю Шевченка вийшов у Петербурзі перший номер українського журналу «Основа». В ньому були вміщені такі поезії Шевченка: «Не для людей, тієї слави», «Ой три шляхи широкії», «Заворожи мені, волхве», «Чернець», уривок з поеми «Єретик».

Січень-лютий 1861 року: Хворий Шевченко продовжує працювати, пише листи до друзів, малює.

Хворого поета відвідують М. Лєсков, Л. Жемчужников, М. Костомаров, Ф. Черненко, Г. Честахівський.

9 березня 1861 року: Поет одержує вітальні телеграми з днем народження.

10 березня 1861 року: О 5 годині 30 хвилин ранку Тарас Григорович Шевченко помер.

10-12 березня 1861 року: Художники М. Микешин, М. Дмитрієв, В. Верещагін, П. Ейснер змалювали поета на смертному одрі. Скульптор П. Клодт зняв гіпсову маску з обличчя Шевченка.

12 березня 1861 року: Відбувся похорон Т. Г. Шевченка на Смоленському кладовищі в Петербурзі.

8 травня 1861 року: Друзі Шевченка організували перевезення праху поета з Петербурга на Україну. Труну в дорозі супроводили Г. Честахівський та О. Лазаревський.

18 травня 1861 року: Труна Шевченка прибула до Києва.

20 травня 1861 року: О 7 годині ранку пароплавом «Кременчук» труну Шевченка відправили з Києва до Канева.

22 травня 1861 року: Біля Канева на Чернечій горі поховано Тараса Григоровича Шевченка.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*