Леся Українка біографія хронологічна таблиця

Леся Українка біографія хронологічна таблиця

25 лютого 1871 – Народилася Лариса Петрівна Косач (Леся Українка) в містечку Новоград-Волинському. Батько письменниці, Петро Косач, був освіченою прогресивною людиною, членом Старої Громади, близьким другом Михайла Драгоманова. Мати, Ольга Косач – відома в українській літературі письменниця під псевдонімом Олена Петрівна.

18 січня 1880 – Леся дуже застудилася, початок тяжкої хвороби. Написала свій перший вірш «Надія»

1882 – Косачі переїздять в село Колодяжне, що віднині стало їхнім постійним місцем проживання.

В літку 1883 – У Лесі Українки діагностували туберкульоз кісток, в жовтні цього ж року професор А. Рінек оперував ліву руку, видалив кістки, уражені туберкульозом.

Грудень 1883 – Леся повертається з Києва в Колодяжного, стан здоров’я поліпшується, з допомогою матері Леся вивчає французьку та німецьку мови.

1884 – написані твори «Конвалія», «Сафо», «Літо червоно пройшло».

1884 – Саме в цьому році з’явився псевдонім «Леся Українка».

1890 – Написано вірш «Contra spem spero». Написала для молодшої сестри книжку «Стародавня історія східних народів” (яка в 1918 році була видана, як підручник для школи)

1893 – У Львові виходить перша збірка віршів Лесі Українки – «На крилах пісень»

1899 – Вийшла і друга збірка «Думи і мрії».

Березень 1907 – Леся Українка переїжджає з Колодяжного до Києва. А в кінці березня разом з К. Квіткою здійснила поїздку до Криму, де в побувала в Севастополі, Алупці та Ялті.

7 серпня 1907 – Леся Українка вийшла заміж за Климентом Квіткою. Жили в Криму, де Квітка отримав посаду в суді.

1907 – Завершено драматичну поему «Айша і Мохаммед», «Кассандра», «На руїнах», «За горою блискавки», продовжено роботу над творами «У пущі», «Руфін і Прісцілла»

1910-1913 – Останні роки життя Лариси Косач-Квітки пройшли в подорожах на лікування до Єгипту і на Кавказ. Разом з чоловіком, Климентієм Квіткою, вона працювала над зібранням фольклору, інтенсивно опрацьовувала власні драми. На звістку про важкий стан Лариси Петрівни в Грузію приїхала її мати. Так власне їй письменниця диктувала проекти своєї так і ненаписаної драми «На берегах Александрії». Символічне значення її творчості можна прочитати в молитві дітей до Геліоса над манускриптами.

1911 – Написана драмма «Лісова пісня»

1912 – Написана поема «Камінний господар»

1 серпня 1913 – Померла в Сурамі у віці 42 років. Похована на Байковому кладовищі в Києві

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*